Наші поради під час поїздки в дощ
Ну от, знову настала осінь… Вже минає коротке і тепле «бабине» літо, скоро наберуть сили «законні» дощі та їх супутники тумани. Не будемо сумувати з цього приводу, друзі-водії. І такої мокрої днини, маючи справне авто та дотримуючись наших порад, Ви отримаєте радість від кермування та будете у безпеці.
Отже, Вам «карта лягла» вирушати в дощ.
Потоки води, туман і волога мряка створюють значні обмеження видимості в дорозі. Вікна авта можуть запітніти, а двірники ледве справляються… Чи не краще зупинитися? За сильної зливи це було в правильним рішенням. Правда, якщо злива супроводжується ураганним вітром, то краще не ставати біля дерев чи старих будівель. Найліпше - коло затишної новенької кав’ярні, де можна перечекати дощ з горнятком гарячої кави. Якщо ж Ви на трасі і підходящої нової будівлі не бачите – вирулюйте на узбіччя, вмикайте світло та аварійку та подрімайте – так і знайте, у цьому випадку дощ геть скоро припиниться.
А от якщо Вам «поталанило» їхати дощової ночі, то можна навіть накоротко осліпнути від близького розряду блискавки, чи од фар зустрічного авта, бо вже є дві причини зменшення видимості - темнота та водяні струмені. Краще «скинути» швидкість до 30-40 км/год, або ж взагалі зупинитися. Якщо ж Ви поспішаєте та продовжуєте їхати, скористайтеся маленькою хитрістю досвідчених водіїв – тримайтеся за чиїмось авто «другим номером» - Вас вестимуть стоп-сигнали «першого номера».
Дощ перетворює пилюку, пісок, залишки паливно-мастильних матеріалів в непомітну плівку в’язкої багнюки, котра між шинами автомобіля та асфальтом діє мов масло. Тому, плавно знижуйте швидкість на 15-20 км/год., збільшуйте дистанцію між автомобілями, будьте свідомі того, що не можна буде різко маневрувати чи гальмувати. Важливо пам’ятати, що гальмівний шлях авта в суху погоду, за швидкості 60 км/год., складає 20 метрів. А от в дощ , за аналогічної швидкості, він подовжується до 30-35 метрів.
Мокрий асфальт ускладнює управління автомобілем через слабке з ним зчеплення. Якщо авто заковзало або «попливло», знавці радять прибрати ногу з педалі газу та тиснути зчеплення. Не гальмувати, не робити різких рухів кермом – тобто зберігати максимальний спокій.
Якщо автомобіль задньопривідний, то можна і треба плавно пригальмовувати, оскільки більш різке гальмування створить «занос». А в передньопривідному гальмування може призвести до миттєвого блокування коліс. Виходить, як вже згадувалося, краще геть оминати великі калюжі.
Під час поїздки у зливу міськими вулицями, варто пам’ятати про сюрпризи нашої зливової каналізації. Особливо, в низинних районах. Не будьте аж таким відчайдухом, не форсуйте так сміливо ці міськи озера – вони можуть приховувати ями та, навіть, відкриті каналізаційні люки. Пробирайтесь на узвишшя, міняйте звичний шлях доїзду, або ж, у крайньому випадку, «залізьте» на бордюр і почекайте, поки спливе великий потік води.
Не хочеться навіть згадувати про те, що занурюючись у несподівано-глибокий потік, вода може потрапити до внутрішньої порожнини автомобіля. І найбільш небезпечним у цьому випадку є можливий гідроудар двигуна. Засмоктана через повітряні фільтри до циліндрів вода, так підвищує ступінь стиснення, що розриває деталі циліндро-поршневого блоку і двигун потребуватиме капітального ремонту. Деяким маркам авто «досить» глибини води біля 50 см, щоб вона потрапила у повітряний фільтр.
Коли Ви їдете містом у дощ, мусите пам’ятати про тих пішоходів, що так спішать сховатися од стихії і за своїми парасолями мало що бачать. Через обмежену видимість і недооцінену пішоходами небезпеку, водію не легко вчасно загальмувати перед тими, хто швидко бігає переходом.
І ще одне. Найбільш небезпечною восени є дорога, всипана падолистом. Тут треба їхати з граничною обережністю, уникаючи гальмування, оскільки маневрування автомобілем у цьому випадку непередбачуване. Коефіцієнт зчеплення з листопадовою дорогою набагато нижчий, чим, навіть, на льоду.
Будьте уважними і відповідальними за себе, своїх пасажирів, бережіть свій улюблений автомобіль, і тоді, скоріше всього, у природи не буде для Вас поганої погоди.